Інтерв’ю з головою ГС “Міжнародний агротуристичний кластер “Дністер1362” Yura Zlotin 20.07.2022

Інтерв’ю з головою ГС “Міжнародний агротуристичний кластер “Дністер1362”

На весні 2022 року ми знову  почули про проєкт “Дністер 1362”. І якщо раніше увагу приваблювала інформація про відпочинок та туризм, то в цьому році  Дністер відкривається нам по – новому. Детальніше про це розповість Ігор Новосадюк, голова громадської спілки  Міжнародного агротуристичного кластеру “Дністер 1362”

1. Вітаємо, пане Ігоре! Розкажіть, будь ласка, детальніше як виникла ідея створення міжнародного агротуристичного кластеру "Дністер 1362" ?

Перш за все ініціатором створення такого проекту як кластер "Дністер 1362" була агенція сталого розвитку «АСТАР». Цілями агенції є впровадження та імплементація цілей сталого розвитку життя суспільства, життя громади, бізнесу. Системно працюючи останніх 3 роки з територіями Подністер’я як з громадами, так і з бізнесами, наша команда прийшла до висновків, що формат такої комплексної співпраці має мати дещо глобальніший формат. Вивчаючи досвід європейських компаній та бізнесів, ми прийшли до такої форми існування як “кластер”. Вона не нова. В Європі кластеризація досить популярна та трендова як формат існування бізнесів, існування організацій в колаборації з владою. Тому ми вирішили перейняти такий досвід. У 2019 році сформувалася кластерна ініціатива. В ході реалізації була організовано зустріч із бізнесами,що на території Дністра, та органами місцевого самоврядування територіальних громад, що утворилися в ході децентралізації та вбачали перспективу свого розвитку в долучені до кластерної ініціативи. Пріоритетними напрямами було визначено – туристичний та аграрний.

2. Тобто команда організації прийшла до реалізації окремого нового проєкту ?

Саме так. Враховуючи, що концепція нашого кластеру лежить вздовж Дністра, ми результативно співпрацювали з громадами та бізнесами, мали гарний досвід співпраці з національними природними парками. На території Подністер’я знаходиться 5 національних природних парків, серед яких найбільший в Європі НПП Подільські Товтри. Виникає ідея об’єднати 2 напрями, що гарно лягають в концепцію сталого розвитку, адже об’єднують і економічні, і соціальні, і екологічні фактори. Загалом історія почалася зі співпраці з Староушицькою громадою, з територією Бакоти, яка взагалі є унікальною локацією в Україні та має неабиякий туристичний потенціал. За останні 2 роки кластерна ініціатива переросла в повноцінну юридичну особу – громадську спілку з представництвами в 7 областях України: Львівська, Тернопільська, Івано – Франківська, Чернівецька, Хмельницька, Вінницька, Одеська. В статусі міжнародного партнерства є співпраця з нашими колегами Молдови - як з науковими інституціями, так і з бізнесами та громадськими організаціями. А оскільки довжина річка 1362 км, то абревіатура стає цілком зрозумілою – Дністер1362.

3. Тобто річка є об’єднуючим фактором ?

Звісно. Так як даний формат кластеру не є зовсім класичний, має велике географічне територіальне охоплення, то це стало нашою фішкою, таким, як ви сказали, об’єднуючим фактором. Бо Дністер є таким туристичним магнітом для кожного з Подністер’я. Він об’єднує різні бізнеси, різні культури, які виходять одна з одної, видозмінюються, об’єднує навіть різні кліматичні зони. Тому, з точки зору туристичного напрямку, то є наш сильний плюс, наша особливість. Стосовно аграрного напряму, то пам’ятаймо, що вода – це основа життя. Спокон віків люди селилися біля річок, що допомагало їм вести сільське господарство, вирощувати різні культури. А оскільки культури різняться в залежності від області – в Одеській області вони є дещо іншими ніж в Івано – Франківській для прикладу, то ми отримуємо великі можливості в асортименті крафтових продуктів, можливостях переробки різних культур тощо.

4. Ваш кластер носить назву агро – туристичний і ви згадали про напрямок туризму та аграрний. Чи могли б ви деталізувати як ви працюєте в даних напрямах ?

Річка Дністер – це про відпочинок, про туризм. Аграрний сектор, власне, посилював цей напрямок туризму. Туризм був в пріоритеті. Але так як зараз в країні війна, то наша поточна робота зосереджена на аграрному напрямі. Було обрано п’ять основних напрямків : - переробка фруктів - бджолопродукти - переробка молочних продуктів - м’ясні продукти та їх переробка - вирощення лікарських трав Всі ці напрямки були вибрані невипадково. Наша команда має вже досвід співпраці з бізнесами. Є розуміння, що саме вони є посилюючими сегментами аграрного сектору в плані туризму. Після проведення аналітичної роботи – аналізу кількості підприємців, які працюють в даному секторі, налагоджена співпраця на довгостроковий період з багатьма з них. Крім того маємо підтримку від європейських партнерів, кластерів, фондів. Це є дуже цінно за таких складних умов, в яких перебуває країна на разі, бо це допомога українських підприємців, компаній, кластерів у напрямку харчової безпеки. Тому більшість обраних напрямків аграрної сфери відповідають тим критеріям, які хочуть бачити наші партнери з ЄС. А це є продукти з доданою вартістю, продукти з тривалим терміном зберігання та продукти з високою калорійністю, які є основою харчової безпеки як України, так і інших країн в цілому.

5. Розкажіть про співпрацю з Українським Кластерний Альянсом

Якщо ми говоримо про наших партнерів, то, перш за все варто, згадати про Європейський Кластерний Альянс. В період війни у нас вийшла дійсно гарна співпраця з цією структурою. Це є досить масштабне об’єднання бізнесів. І оскільки в Європі кластери досить розвинені і їх дуже велика кількість, то з початком війни в Україні стало актуальним створення філії Європейського Кластерного Альянсу - Український Кластерний Альянс. З ним ми тісно співпрацюємо. І ми були одними з ініціаторів його створення. Тепер в нас регулярно відбуваються он-лайн зустрічі з представниками бізнесів Європейського Союзу, кластерами в форматі В2В, С2С. Відповідно виникає інтерес до представників бізнесу нашого кластеру, зокрема щодо сфер овочівництва, ягідництва та лікарських трав. І хоча трави не зовсім відносяться до харчової безпеки, але є тими унікальними можливостями працювати в новому напряму. Як ми знаємо, територія Подністер'я – ідеально екологічна чиста зона з великою кількістю парків. Тут можна знайти чимало рослин, а також ті, що внесені до Червоної книги. У таких регіонах вже діють підприємства, що збирають та сушать трави для потреб харчової галузі та фармацевтики. Цікаво, що саме цей напрям з лікарськими травами виявився одним з найперспективніших на зустрічі формату С2С. Дуже круто, що ми рухаємося у векторі спільних інтересів з європейцями.

6. Отже харчова промисловість розвивається досить активно ?

У громадах Придністров'я налічується понад 700 активних підприємців, які займаються тваринництвом та переробкою м'ясної продукції. Є чимало фермерських господарств, які займаються виготовленням сирів з молока кіз, овець та корів. Близько сотні підприємств та малих господарств займаються бізнесом у сфері бджільництва . Біля 1000 підприємців та фермерів зайнятих у фруктово – ягідному секторі. А в структурі рослинництва регіону Придністров’я фрукти, овочі та ягоди займають 51 % ринку України. Особлива увага приділяється екологічності та натуральності. Тому продукція затребувана і на національному рівні, і на міжнародному. Можемо розглядати нові ринку збуту.

7. Які успішні проєкти нам слід очікувати від кластеру «Дністер1362» ?

В сьогоднішніх реаліях військового стану, зусилля кластеру більше зосереджуються на проектах харчової безпеки. Оскільки Європа та світ буквально готуються до голоду – про що публікують світові ЗМІ та аналітичні експерти, а Україна впродовж десятиріч була для Європи одним із ключових сировинних експортерів, то були скасовані практично всі імпортні квоти на ввіз сировини. Проте в кластері ми ставимо завдання на рівень вище – це створити попит саме на готову продукцію на європейських ринках, а не лише на сировину. Готова продукція це додана вартість, це імідж українського продукту. Разом з тим це затрати на його якісне виготовлення та відповідність міжнародним стандартам та сертифікатам. Це більш триваліший період - гра в довгу, яка того варта. Одним з головним проєктів - це створення бджолярських кооперативів. Україна декілька років поспіль в лідерах світового експортера меду. Вже є перші успішні кейси по виходу на ринки сходу та створення відповідності міжнародним сертифікатам. Спектр апіпродуктів дуже широкий, ми активно працюємо з пасічниками по пилку, його правильному сушінню, фасуванню, сертифікації. А це є однією з найбільших цілей бджільницьких кооперативів в цьому та наступних роках.